Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
РОЗКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., кого, що.1. що. Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним досту... смотреть
ВІДКРИВА́ТИ (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого-, чого-небудь, робити його видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИ, ВІДСЛОНЯ́ТИ, ВІДСЛ... смотреть
відкрива́ти (розкрива́ти) / відкри́ти (розкри́ти) ду́шу (се́рце) кому, перед ким і без додатка. 1. Відверто, щиросердно ділитися з ким-небудь своїми заповітними думками, переживаннями, намірами і т. ін. Йдемо, значить, потихеньку стежиною обабіч асфальту і говоримо .. Зіна геть чисто відкриває душу мені (В. Логвиненко); — Ні, я радист.., в обличчя не бачу свого співрозмовника, а по голосу відчуваю, перед ким можна відкривати душу, а для кого, то й кода забагато... (П. Інгульський); Оце коли не Настя біжить до Параски, то Параска до Насті, .. обидві, посідаючи, ведуть свою розмову, розкривають свою душу одна другій (Панас Мирний); Вона була рада приходові Катерини, бо не мала тут ні рідних, ні добрих знайомих, не було з ким поділитися своїми думками і не було кому відкрити свою душу (С. Чорнобривець); Хочеться йому (Йосипові) до батька доступити, хочеться йому .. відкрити своє серце, а може, й зглянеться, а може, й зв відкрива́ти (розкрива́ти) / відкри́ти (розкри́ти) о́чі кому. 1. Показувати, розказувати усю правду про щось. Мабуть, що так... якщо ми дітям не відкриваємо очей, це не значить, що вони залишаються сліпими. Прозріння їм приносить життя... (Л. Дмитерко); — Це добре, Прокоповичу, що є такі люди, що одкривають нам очі... Але ж самі вони не переінакшать порядків у світі (А. Іщук); (Чумак:) Треба спочатку поговорити з народом, відкрити йому очі (І. Микитенко); Покохав я доньку Аксакову. І вона покохала мене. Але магнат не міг віддати її за бурлаку. Хоч як ховали ми наше кохання, а знайшлися добрі люди — відкрили батькові очі (З. Тулуб). 2. на що. Допомагати правильно або глибше розуміти, сприймати, пізнавати що-небудь. Сьогоднішній концерт відкрив мені трохи ширше очі на музику, можливо, тому, що Кеся старалася прилучити мене до вершин музичної культури (Ю. Збанацький); Учень, а нині високоосвічена людина, зг (і) ро́та не розкрива́ти (не роззявля́ти) / не розкри́ти (не роззя́вити). Мовчати, нічого не говорити. Після цього баба вже й рота не роззявляла (Грицько Григоренко); — Стояли, кажуть, всі — як один, зціпивши зуби, і навіть рота ніхто не розкрив (О. Гончар); — Хоч голову скрути, Про мене!.. Я тепер і не роззявлю рота (П. Гулак-Артемовський). роззявля́ти (розкрива́ти) / роззя́вити (розкри́ти) рот (ро́та). 1. Починати говорити, висловлювати якесь бажання. Добре йому (дуці) у палатах під кришею (дахом) Вина-горілочку пить. ..Рота як слід він не вспіє роззявити,— Зараз готове усе (П. Грабовський). розтули́ти ро́та. Чубенко даром рота не розтулить, .. він зараз кричатиме про Донбас, про мету, про революцію (Ю. Яновський). 2. на кого і без додатка, грубо. Починати лаяти кого-небудь, кричати на когось. Іду я по ризі (землі) та шкутильгаю. А Солов’їха вже й рота роззявила: “Покарав тебе Господь! Бодай була й другу ногу зломила!” (І. Нечуй-Левицький). 3. Виявляти велике зацікавлення, захоплення чи здивування, слухаючи когось або розглядаючи щось. (Сторож:) Тож як почне розказувать, де він тільки не бував і чого він не видав, так тільки рота роззявиш (М. Кропивницький); У хаті слухали, роззявивши роти, намагаючись не пропустити жодного розкрива́ти / розкри́ти ка́рти перед ким, кому і без додатка. Переставати приховувати свої (або чиїсь) плани, наміри тощо; починати діяти відкрито. За вечерею Семен Федорович розмовляв з дружиною. І тоді Фросина розкрила перед ним усі карти Макара Підігрітого: — Хоче стати на твоє місце (М. Зарудний); Що ж він робитиме при німцях? Розкривши карти минувшини, зможе знову кинутись у політичний крутіж, але політика має відносну стабільність лише в англійців (М. Стельмах). розкрива́ти части́ну карт чиїх. Сідлав коня і лаявся (Дмитро): перспектива бічи (бігти) дорогою цілком не усміхалася йому, бо се значило розкривати частину своїх карт. Але з огляду на Марусю — годі було інакше (Г. Хоткевич). розкрива́ти / розкри́ти себе́. Виявляти, реалізувати свої здібності, можливості у чому-небудь. М. Рильський розкриває себе як майстер філологічного аналізу творів Т. Шевченка, О. Пушкіна, М. Гоголя та ін. (З газети). розкрива́ти / розкри́ти обі́йми. Тепло, приязно, гостинно зустрічати, приймати когось. Ти вернулась, прийшла, наче з дальніх країв, мов з холодного царства Валгали. І назустріч тобі я обійми розкрив,— в серці тихо і сонячно стало (В. Сосюра).... смотреть
-аю, -аєш, недок., розкрити, -ию, -иєш, док., перех. 1) Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним доступ усередину чого-не... смотреть
недок. розкривати, док. розкрити1) (відкривати) to openрозкривати очі — to open one's eyesрозкривати парасольку — to put up an umbrellaрозкривати свої ... смотреть
несов. - розкривати, сов. - розкрити 1) раскрывать, раскрыть; открывать, открыть; (немного) приоткрывать, приоткрыть; распахивать, распахнуть - розкривати душу - розкривати карти 2) (делать видимым что-н. и перен.) раскрывать, раскрыть, открывать, открыть; вскрывать, вскрыть (скрытое или упакованное); обнажать, обнажить розкривати очі (кому) — перен. раскрывать, раскрыть глаза (кому) 3) (устанавливать что-н.) раскрывать, раскрыть, обнаруживать, обнаружить; разоблачать, разоблачить... смотреть
(очі) розтуляти, розмикати, розплющувати, вул. продирати, поет. відкривати; (пелюстки) розпускати; (кулак) розтискати; (рот) жм. роззявляти; (пакет) розпаковувати, розпечатувати; (карти) викладати; (суть) пояснювати, давати уявлення про, кидати світло на; (таїну) розсекречувати, підіймати завісу над; (себе) виявляти, показувати; (злочини) розплутувати клубок чого; (агента) викривати, демаскувати , зривати маску з, виводити на чисту воду; док. РОЗКРИТИ, (клубок злочинів) розмотати.... смотреть
【未】1) 开启; 敞开2) 打开, 解开; 揭开, 掀开; 张开, 睁开Розкривати очі 睁开眼睛3) 转 揭破, 揭穿, 揭露◇ Розкривати душу шмж 倾诉衷肠Розкривати карти 转 摊牌
clear up, bring into the open, (злочин) detect, (аргументи, мотиви тощо) develop, disclose, discover, (відомості) disinter, expose, reveal, solve, uncover, unravel... смотреть
Двері, вікно, ворота, шафу тощо – переважно розчиняти. Повіки очей – переважно розплющувати.
Двері, вікно, ворота, шафу тощо – переважно розчиняти. Повіки очей – переважно розплющувати.
розкривати дієсл. detect; disclose;\~ злочин detect a crime;
Розкрива́ти, -ва́ю, -ва́єш; ва́є
-аю, -аєш otwierać; odsłaniać; ujawniać; wykrywać
техн. вскрывать, матем. открывать, раскрывать
розкрива́ти дієслово недоконаного виду
Avslöja, uppenbara
Afdække, åbenbare
Выкрываць
Meddele
გაღება, გახსნა
выкрываць
выкрываць
discover an anti-government conspiracy, reveal an anti-government conspiracy, uncover an anti-government conspiracy
раскрывать определитель
divulge the source of information, reveal the source of information
открывать скобки, раскрывать скобки
открывать, открыть [обнажать, обнажить] душу
clear a crime, clean a crime
uncover a plot
викривати
раскрывать, раскрыть [открывать, открыть] карты
раскрывать неопределённость
раскрывать неопределённость
disclose the identity of an offender
(смерті тощо) unravel the mystery