Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́Т... смотреть
РОЗРА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗРА́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що, рідко.Заподіювати рану кому-небудь.До ґанку на щастя підкову прибито. Без неї булан... смотреть
-юю, -юєш, недок., розранити, -ню, -ниш, док., перех., рідко. Заподіювати рану кому-небудь. || Роз'ятрювати (рану).
розра́нювати дієслово недоконаного виду рідко