Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
УБИ́ВЦЯ (ВБИ́ВЦЯ) (той, хто убив, убиває людей), УБИ́ВЕЦЬ (ВБИ́ВЕЦЬ), ГОЛОВОРІ́З, ЗГУ́БНИК, ЛЮДИНОВБИ́ВЕЦЬ книжн., ЛЮДИНОВБИ́ВЦЯ книжн., ДУШОГУ́Б розм.... смотреть
[wbywec']ч.zabójca
ВБИ́ВЕЦЬ див. уби́вець.
імен. чол. роду
вби́вець іменник чоловічого роду, істота
вбивець, -вця