Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
РОЗТРА́ТА, и, ж.1. Дія за знач. розтра́тити, розтра́чувати.Тяжко дітей годувати У безверхій хаті, А ще гірше старітися У білих палатах, – Старітися, ум... смотреть
рос. растрата протизаконне використання матеріальних коштів або грошей особою, якій вони надані в розпорядження, не за призначенням, а в особистих цілях, що призводить до їх втрати для власника. Найчастіше розтрачуються державні кошти державними службовцями, розпорядниками кредитів, бухгалтерами, касирами. У разі своєчасного і повного повернення розтрачених коштів кримінальна справа проти розтратника, як правило, не заводиться.... смотреть
ім (привласнення майна чи грошей) embezzlement; (грошей тж) defalcation; peculation; (марнотратство) dissipation; squandering; waste; (привласнення чужого тж) misapplication; misappropriation • робити розтрату (майна чи грошей) to embezzle; (грошей тж) to defalcate; peculate; (привласнювати чуже тж) to misapply; misappropriate... смотреть
-и, ж. 1) Дія за знач. розтратити, розтрачувати. 2) Злочинна витрата службовою особою довірених їй грошей, цінностей або іншого майна. 3) Розтрачені г... смотреть
імен. жін. родурастрата¤ службова розтрата -- должностная растрата
(грошей, чужих коштів) defalcateion, (чужих грошей, майна) embezzlement, peculateion, misapplication, misappropriation, (грошей) misuse of funds, squandering... смотреть
【阴】 浪费; 盗用
Embezzlement, defalcation, peculation
Розтра́та, -ти; -ра́ти, -ра́т
-и ż roztrwonienie, defraudacja
розтра́та іменник жіночого роду
растрата