Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
РО́ЗТРУБ, а, ч.1. Лійкоподібне розширення на кінці трубки; предмет такої форми.Обличчя їх були звернені до чорного розтруба гучномовця (Н. Рибак);Ще п'... смотреть
-а, ч. 1) Лійкоподібне розширення на кінці трубки; предмет такої форми. || Розширений вихідний отвір деяких духових музичних інструментів. 2) Розширен... смотреть
імен. чол. родураструб
(труби) socket, mouthing, bell mouth; (духового інструмента) bell
частина трубки духових музичних інструментів, яка розширюється, утворюючи вихідний отвір.
ро́зтруб іменник чоловічого роду
Горловина
техн.; муз. и пр. раструб
техн. раструб
розтруб, -а