Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
РОЗЧИ́ННИК, а, ч., хім.Сполука або суміш, що розчиняє якусь іншу речовину.Вода є сировиною, мийним засобом, розчинником, фільтром, транспортним шляхом ... смотреть
розчи́нник[рожчин:иек і рошчин:иек]-ка, м. (ў) -ку, мн. -кие, -к'іў
-а, ч., хім. Сполука або суміш, що розчиняє якусь іншу речовину.
імен. чол. родуречовинарастворитель
[rozczynnyk]ч.rozpuszczalnik
хім.menstruum (pl. -trua), (dis)solvent, resolvent, vehicle
Løsemiddel, løsningsmiddel, oppløsningsmiddel, solvent, fortynningsvæske
{рожчи́н:иек і рошчи́н:иек} -ка, м. (ў) -ку, мн. -кие, -кіў.
【阳】 溶剂, 溶媒
Fortyndingsmiddel, opløsningsmiddel
розчи́нник іменник чоловічого роду
Lösningsmedel
-а m rozczynnik, rozpuszczalnik
техн. растворитель
розчинник, -а
растворитель
გამხსნელი
solvent
растворитель жгутов