РОЗІРВАНИЙ

-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розірвати.
|| розірвано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Різким рухом розділений на частини; розідраний.
|| Увесь у дірках; порваний.
|| Розпечатаний (про пакет, конверт, телеграму і т. ін.)
|| Який має пропуски; обірваний, уривчастий.
3》 у знач. прикм. Який має рвані рани.
4》 у знач. прикм. Роз'єднаний внаслідок розриву.
|| Переділений на частини різким порухом повітря.
5》 у знач. прикм. , перен. Позбавлений органічної єдності (про суспільно-політичні явища).

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

РОЗІРВАННЯ →← РОЗІРВАНІСТЬ

Смотреть что такое РОЗІРВАНИЙ в других словарях:

РОЗІРВАНИЙ

РОЗІ́РВАНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до розірва́ти.Пригадую й суворі окуляри, Нитками перев'язані сяк-так .. І щось таке – не свитку й не піджак, А нібито ... смотреть

РОЗІРВАНИЙ

-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розірвати. || розірвано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Різким рухом розділений на частини; розідраний. || ... смотреть

РОЗІРВАНИЙ

розі́рваний[роуз’ірванией]м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

РОЗІРВАНИЙ

[rożjrwanyj]прикм.rozerwany

РОЗІРВАНИЙ

ад'єктивразорванный

РОЗІРВАНИЙ

broken, cancelled, disrupted, (про контракт, шлюб) dissolved, severed

РОЗІРВАНИЙ

див. драний

РОЗІРВАНИЙ

{роузі́рванией} м. (на) -ному/-нім, мн. -ні.

РОЗІРВАНИЙ

Розі́рваний, -на, -не

РОЗІРВАНИЙ

розі́рваний дієприкметник

РОЗІРВАНИЙ

техн. разорванный

РОЗІРВАНИЙ

გახეული

РОЗІРВАНИЙ ШЛЮБ

broken marriage, disrupted marriage, dissolved marriage

T: 20