Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
РУБЦЮВА́ТИЙ, а, е.1. Який має нерівну рельєфну поверхню у вигляді рубців (у 1 знач.).Довгополиха світила дванадцятилінійний каганець із фіолетовим рубц... смотреть
-а, -е. 1) Який має нерівну рельєфну поверхню у вигляді рубців (у 1 знач.). 2) Вкритий рубцями (у 2 знач.).
ад'єктиврубцеватый
Scared, seamed
рубцюва́тий прикметник
техн. рубцеватый
рубцеватый
karbowany