РЯДОВИЧІ
-ів, мн. (одн. рядович, -а, ч. ; рядовка, -и, ж. ).1》 У давній Русі – категорія залежних людей, які відбували феодальні повинності на підставі певного договору з паном.
2》 У 14-17 ст. – члени торговельних кооперацій, власники лавок у торговельних рядах, жителі торгово-ремісничих поселень.
Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
РЯДОВКА →← РЯДОВИЧ