Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
СВОЯКІ́В, ко́ва, ко́ве.Прикм. до своя́к; належний своякові.Черевань із Василем Невольником вернувсь до своякового хутора (П. Куліш).
ад'єктиввід слова: своякімен. чол. роду, жив.свояк
-кова, -кове. Прикм. до свояк; належний своякові.
своякі́в прикметник