Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ЗАКО́ВУВАТИ (у кайдани і т. ін.), КУВА́ТИ, СКО́ВУВАТИ, ЗАБИВА́ТИ. — Док.: закува́ти, заку́ти, скува́ти, заби́ти. Коли його заковували в кайдани, щоб ве... смотреть
недок. сковувати, док. скувати1) (метали) to forge, to weld together2) (заковувати в ланцюги) to chain, to fetter, to bind, to shackle, to put in fette... смотреть
ско́вувати / скува́ти ру́ки. Позбавляти кого-небудь можливості вільно поводити себе, діяти. За все своє життя я вперше опинився в панському маєтку. Мимохіть це сковувало руки (П. Панч). ско́вувати / скува́ти язи́к (язика́) кому і без додатка. Позбавляти кого-небудь можливості вільно висловлювати свою думку. Хвилювання сковувало мені язик, заважало правильно відповідати (З газети).... смотреть
СКУВА́ТИ див. ско́вувати.
див. сковувати.
Скува́ти, скую́, скує́ш; скува́в, -ва́ла; скуй, ску́йте
【完】 见 сковувати
скува́ти дієслово доконаного виду
-ую, -уєш skuć; zakuć; zespawać
свари́ть, завари́ть ка́шу
сов. от сковувати
техн. сковывать
свари́ться