СПАДЩИНА

-и, ж. 1》 Майно і т. ін., що переходить після смерті його власника до іншої особи.
|| рідко. Окрема річ із такого майна.
|| розм. Те, що залишилося від попередника.
2》 Явища культури, науки, побуту і т. ін., що залишилися від попередніх часів, від попередніх діячів.
|| Наслідки, перев. негативні, чийогось панування, чиєїсь діяльності, якогось процесу і т. ін.
3》 рідко. Те саме, що спадковість 2).
Діставати у спадщину що — а) успадковувати майно, річ і т. ін. або явища культури, науки, побуту тощо; б) успадковувати якусь хворобу, певні риси вдачі і т. ін.
Діставатися у спадщину — а) переходити від кого-небудь у користування до наступника; б) переходити від одного до іншого за спадковістю (у 1, 2 знач.).

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

СПАЗМ →← СПАДУН

Смотреть что такое СПАДЩИНА в других словарях:

СПАДЩИНА

СПА́ДЩИНА, и, ж.1. юр. Майно і т. ін., що переходить після смерті його власника до іншої особи.Коли молодому Захарії минуло вісімнадцять літ, він захот... смотреть

СПАДЩИНА

СПА́ДЩИНА (майно і т. ін., що переходить від його власника до іншого), СПА́ДОК, НАЩА́ДОК розм.; БА́ТЬКІВЩИНА, МАТЕРИ́ЗНА, ДІДІВЩИНА, ДІДИ́ЗНА, БАБИ́ЗНА... смотреть

СПАДЩИНА

-и, ж. 1) Майно і т. ін., що переходить після смерті його власника до іншої особи. || рідко. Окрема річ із такого майна. || розм. Те, що залишилося ві... смотреть

СПАДЩИНА

(кого/чого, кому/чому) імен. жін. роду1. майно, що переходить після смерті його власника до іншої особи2. явища культури, науки, побуту, що залишилися ... смотреть

СПАДЩИНА

1) inheritance, legacy; heirdomпозбавити спадщини — to disinherit, to cut off one's heir with a shillingпозбавлення спадщини — disinheritanceв спадщину... смотреть

СПАДЩИНА

ім heirdom; inheritance; legacy; (майно, що передається у спадщину тж) succession; (спадок) heritage; legacy • отримувати у спадщину to acquire (obtain, receive) (smth) by inheritance • передавати у спадщину to bequeath a legacy (to); descend • претендувати на спадщину to lay a claim to inheritance • домагання спадщини claim to inheritance • право на спадщину heirship; right of descent (of inheritance / succession) • культурна ~ cultural heritage... смотреть

СПАДЩИНА

Iбабизна, бабівщина, дідизна, дідівщина, материзна, спадок, спадкоємність, спадкоємство, спадкуванняIIдив. багатство

СПАДЩИНА

(по кому) майно, добро; (по батькові) батьківщина, (по дідові) дідизна, (по матері) материзна; (культурна) надбання ; (письменника) доробок; (минулого) наслідки, тягар, о. родима пляма.... смотреть

СПАДЩИНА

【阴】1) 继承Одержати спадщину 继承2) 遗产

СПАДЩИНА

спа́дщина[спадшчиена]-ние, д. і м. -н'і

СПАДЩИНА

[spadszczyna]ж.scheda

СПАДЩИНА

-и ż spuścizna, dziedzictwo залишити в спадщині кому-небудь pozostawić komuś w spadku (dziedzictwo, spuściznę)

СПАДЩИНА

(те, що переходить від одного власника до іншого) спадок, розм.: батьківщина, материзна, дідівщина.

СПАДЩИНА

heritage, bequest, decedent estate, decedents estate, heirdom, inheritance, legacy, succession

СПАДЩИНА

Arv, arvegods; etterlatenskap

СПАДЩИНА

Arv; efterladenskab

СПАДЩИНА

Спа́дщина, -ни, -ні

СПАДЩИНА

Arv, arvegods

СПАДЩИНА

спа́дщина іменник жіночого роду

СПАДЩИНА

{спа́дшчиена} -ние, д. і м. -ні.

СПАДЩИНА

Спадчына

СПАДЩИНА

მემკვიდრეობა

СПАДЩИНА

см. спадок

СПАДЩИНА

спадчына

СПАДЩИНА

спадчына

СПАДЩИНА КУЛЬТУРНА

— результат культурного спадкування; надбання в процесі життєдіяльності певною національною лінгвокультурною спільнотою культурних цінностей, інформації, значущої для ідіоетнічної культури.<br> Див.: <em>Культура.</em>... смотреть

T: 134