Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
РОЗГУБИ́ТИСЯ (втратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВО́МПИТИ діал.; ОТО... смотреть
недок. спантеличуватися, док. спантеличитисяto be disconcerted (baffled); розм. to go off one's chump
СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ див. спантели́чуватися.
див. спантеличуватися.
Спантели́читися, -ли́чуся, -чишся, -чаться
спантели́читися дієслово доконаного виду