Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ДОГНА́ТИ кого, що (рухаючись, наблизитися до того, хто (що) пересувається попереду), НАЗДОГНА́ТИ, ЗДОГНА́ТИ, НАГНА́ТИ, НАСПІ́ТИ, ДОСПІ́ТИ рідше, УГНА́Т... смотреть
СПОБІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, СПОБІ́ГТИ, біжу́, біжи́ш, док.1. кого, що. Настигати кого-, що-небудь; доганяти.* Образно. Збігають мої молодощі ... смотреть
-аю, -аєш, недок., рідко, спобігти, -біжу, -біжиш, док. 1) перех. Настигати кого-, що-небудь; доганяти. || Знаходити кого-, що-небудь десь, в якомусь ... смотреть
доганяти, СПОСТИГАТИ; (на гарячому) захоплювати, док. застукати; Р. зустрічати; (годину) добирати, вибирати, знаходити; (- горе) ТРАПЛЯТИСЯ.
спобіга́ти дієслово недоконаного виду рідко
Спобігати 2, га́ю, єш, сов. в. спобігти, жу, жи́ш, гл. Настигать, настичь. Лисиця де спобігла курку, то її. Канев. у. Несподіване лихо спобігло. МВ. І. 38. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 180.... смотреть