Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
СПОГЛЯДА́Ч, а, ч.1. Той, хто споглядає (у 1 знач.) що-небудь.Може, кому й гарною здається та хата зверху, але ж то ще не дає права споглядачеві вривати... смотреть
СПОСТЕРІГА́Ч (той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось), СПОСТЕРЕ́ЖНИК, СПОГЛЯДА́Ч, СПОГЛЯДА́ЛЬНИК, ОБСЕРВА́ТОР книжн.; ГЛЯДА́Ч... смотреть
-а, ч. 1) Той, хто споглядає (у 1 знач.) що-небудь. 2) Той, хто схильний до споглядання (у 1 знач.), до самоспоглядання.
імен. чол. роду, жив.
див. споглядальник
спогляда́ч іменник чоловічого роду, істота
см. споглядальник
споглядач, -а