Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕ... смотреть
ВЕРШИ́ТИСЯ, и́ться, недок.1. Закінчуватися чим-небудь у своїй верхній частині.Двері і мармурові коминки вершились великокняжими гербами (О. Стороженко)... смотреть
-иться, недок. 1) Закінчуватися чим-небудь у своїй верхній частині. 2) Відбуватися, здійснюватися. 3) Пас. до вершити.
верши́тися дієслово недоконаного виду