Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
СУМІ́СНИК, а, ч.Людина, яка працює за сумісництвом.
імен. чол. роду, жив.совместитель
-а, ч. Людина, яка працює за сумісництвом.
One holding several employments
сумі́сник іменник чоловічого роду, істота
-а m pracujący na kilku etatach
by-worker, dual jobholder
совместитель
сумісник, -а