Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ТРЮКА́ЦТВО, а, с., розм.1. Мистецтво виконувати трюки (у 1 знач.).На арені Бова показував звичайні номери, хоч, правда, з деяким присмаком трюкацтва (Д... смотреть
-а, с., розм. 1) Мистецтво виконувати трюки (у 1 знач.); штукарство. 2) Схильність до трюків (у 2, 3 знач.), використання їх у своїй роботі, діяльност... смотреть
імен. сер. родутрюкачество
Stunting, wiliness; gimmickry
трюка́цтво іменник середнього роду