УБРАТИ

I див. убирати I.II див. убирати II.
III див. вбирати I.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

УБРАТИЙ →← УБРАННЯЧКО

Смотреть что такое УБРАТИ в других словарях:

УБРАТИ

ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗ... смотреть

УБРАТИ

УБРА́ТИ¹ див. убира́ти¹.УБРА́ТИ² див. убира́ти².УБРА́ТИ³ див. вбира́ти¹.

УБРАТИ

I див. убирати I.II див. убирати II.III див. вбирати I.убратий(вбратий), -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до убрати I.

УБРАТИ

убра́ти 1 дієслово доконаного виду одягти когось убра́ти 2 дієслово доконаного виду зібрати врожай убра́ти 3 дієслово доконаного виду втягнути щось всередину, насититися чим-небудь... смотреть

УБРАТИ

1) див. убирати I2) див. вбирати II

УБРАТИ

1) набра́ть, набира́ть, собира́ть, собра́ть, срыва́ть 2) взыска́ть, взима́ть

УБРАТИ

уберу, убереш 1. ozdobić, przybrać 2. ubrać

УБРАТИ

I сов. от убирати I II сов. от вбирати I

УБРАТИ

Прыбраць

УБРАТИ

техн.; физ. всасывать

УБРАТИ

прыбраць

УБРАТИ

прыбраць

T: 155