УДАРЯТИ

(вдаряти), -яю, -яєш, недок. , ударити (вдарити), -рю, -риш, док. 1》 перех. і неперех. , по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити.
|| у сполуч. зі сл. по плечі. Плескати по плечах, виражаючи доброзичливе ставлення до когось.
|| Спричиняти удари, поштовхи внаслідок зіткнення з чим-небудь (перев. про вітер, хвилі і т. ін.).
2》 перех. і неперех. Навмисне завдавати кому-небудь ударів, намагаючись заподіяти біль чи вбити.
|| у сполуч. зі сл. об землю. Кинути з силою на землю кого-, що-небудь.
|| перен. Завдавати образи, болю, неприємності кому-небудь.
|| кого, по комучому, перен. Спрямовувати які-небудь дії, заходи проти когось, піддавати гострій критиці кого-, що-небудь.
3》 перех. і неперех. , перен. Дуже впливати на кого-небудь; сильно вражати.
|| у сполуч. зі сл. в серце, по серцю, по нервах і т. ін. З особливою силою діяти на свідомість, почуття, викликаючи зворушення, жаль, роздратування тощо.
|| перев. у сполуч. зі сл. в голову. Несподівано з'явитися (про яку-небудь думку).
|| безос.
4》 перев. док. , неперех. , розм. Вистрелити або почати стріляти (з вогнепальної зброї).
|| безос.
|| Вистрелити або почати стріляти (про вогнепальну зброю).
5》 перех. і неперех. Влучати, вражаючи (про кулю, снаряд, блискавку і т. ін.).
|| безос.
6》 перев. док. , перех. і неперех. , по комучому, на когощо, а також без додатка. Раптово атакувати ворога.
|| по комучому, перен. Почати енергійно боротися з чимось негативним.
|| перен. Спрямувати якісь заходи або гостру критику проти кого-, чого-небудь.
7》 перев. док. , перех. і неперех. , розм. Швидко, енергійно розпочати якусь дію або зробити, виконати і т. ін. що-небудь.
|| перев. док. , також у сполуч. зі сл. гопак, тропак, метелиця і т. ін., розм. Почати швидко, з запалом танцювати.
|| фам. Швидко піти, побігти.
8》 перех. і у що. Ударом, ударами по чомусь, у що-небудь створювати звук.
|| у сполуч. зі сл. в бубон, в струни, по струнах і т. ін. Почати грати (на деяких музичних інструментах – ударних і струнних).
|| Голосно заспівати.
|| без додатка. Почати видавати характерні уривчасті звуки (про деяких птахів).
|| в що, на що, до чого, що. Сповіщати про щось, давати якийсь сигнал за допомогою звуків. Ударити на сполох. Ударити в набат.
9》 неперех. Звучати різко, сильно; лунати, розноситися.
|| Дзвоном позначати час (про ритмічні удари годинника).
|| безос.
|| із сл. грім. Раптово і з великою силою гриміти.
|| безос.
10》 неперех. , рідко перех. Маючи значну інтенсивність, дуже освітлювати, сильно звучати, чутися, звичайно з силою діяти на органи чуттів людини (про світло, звуки, запах і т. ін.).
|| безос. , чим.
|| у що, по чому. Проникати кудись, досягати чогось, яскраво освітлювати щось (про світло). Ударити в ніс.
11》 перев. док. , неперех. Початися, настати раптово або з великою силою (про явища природи).
|| безос. , чим.
|| Раптово увійти в чиєсь життя (про горе, біду і т. ін.).
|| Вибухати, спалахувати (про війну, повстання тощо).
12》 неперех. З силою вириватися назовні (про рідину, повітря і т. ін.); бити сильним струменем.
|| Рвучко, з силою підійматися вгору (про вогонь, полум'я).
13》 у сполуч. зі сл. у піт, в жар і т. ін., безос. , перех. , розм. Раптово викликати певний стан.
Ударило (вдарило) в сон кого — комусь захотілося спати.
14》 тільки недок. , на що, неперех. , перен. , розм. Звертати увагу на що-небудь, зважати на щось.
|| Розраховувати на що-небудь, мати на увазі щось.
15》 у що, об що, неперех. Те саме, що ударятися (у 1 знач. ).
16》 неперех. , заст. , рідко. Робити наголос на якомусь складі.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

УДАРЯТИСЯ →← УДАРЯННЯ

Смотреть что такое УДАРЯТИ в других словарях:

УДАРЯТИ

УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), рю, риш, док.1. кого, що і без прям. дод., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити.... смотреть

УДАРЯТИ

БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТ... смотреть

УДАРЯТИ

(вдаряти), -яю, -яєш, недок., ударити (вдарити), -рю, -риш, док. 1) перех. і неперех., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити. || у сполуч. зі... смотреть

УДАРЯТИ

кров ударя́є (бу́хає) / уда́рила (забу́хала) в го́лову (до голови́) кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т. ін. Кров бухала йому до голови, як морська хвиля (М. Коцюбинський); Петро Федорович устав; кров ударила в голову; потемніло в очах (Панас Мирний); Отемнений кінь, спотикаючись, ніс його далі та й далі. І кров уже вдарила в голову (О. Ільченко). уда́рити (ки́нути) / ударя́ти (ки́дати) ли́хом об зе́млю. Забувати біду, горе; не журитися, не втрачати надії на краще. (Виборний:) Викинь (Наталко) лиш дур з голови; удар лихом об землю,— мовчи та диш! (І. Котляревський); —Удар лихом об землю, покажи їм, як матроси викидають яблучко… (В. Кучер); Кинь лихом об землю! Якого ката слиниш! (П. Гулак-Артемовський). би́ти ли́хом об зе́млю. — Не плач, Одарко, Бий лихом об землю (М. Стельмах). уда́рити / ударя́ти в го́лову кому і без додатка. 1. безос. Хто-небудь подумав про щось, додумався до чогось. “А що, як розприндиться наша киця?” — зразу ударило .. (Мар’ї) в голову (Панас Мирний); Нащо він приїхав сюди? В яку чорну хвилину вдарило йому в голову — провідати батька? (О. Гончар). 2. Призвести до сп’яніння; сп’янити. Випив (Чіпка) з півкварти (горілки) й не чув, щоб хоч запекла або вдарила в голову… (Панас Мирний); Вино розбирає, вдаряє в голову, на очі навертаються сльози (В. Гжицький). хміль б’є (ударя́є) / уда́рив у го́лову кому і без додатка. Хто-небудь починає п’яніти. Випили по чарці, по другій, по третій. Хміль ударив в голову (Панас Мирний); Щоб зігрітися, взяв (майор) склянку гарячого чаю, долив його ромом і одразу перехилив його у горло. Життєдайне тепло розплилося по тілу. Хміль знову вдарив в голову (З. Тулуб); І напився дід Хлипавка, як давно уже не напивався. Вдарив у голову хміль… Ухопив важкий грушевий кийок, рушив визволяти Василя (А. Дімаров).... смотреть

УДАРЯТИ

(чим) бити, стукати; (по плечу) плескати; (об воду) вдарятися; (об землю) кидати; (прикро) вражати; (в голову) (- кров) шугати, (- горілку) паморочити що; (в очі) (- світло) різати що; (на що) ЖМ. звертати увагу; дк. ВДАРИТИ, стусонути, луснути, тріснути, п. потягти, оперезати, гепнути, угріти, затопити, заїхати, (лозою) ШМАГНУТИ; (- грім) грімнути; (з гармат) стрельнути, стрілити; (на ворога) заатакувати кого; (в голову) стукнути; (завзято виконати) УШКВАРИТИ; (навтікача) кинутися, порснути; [... смотреть

УДАРЯТИ

(кого/що, ким/чим)дієсл. недокон. виду (що робити?)заст.Дієприслівникова форма: ударяючиударятьДеепричастная форма: ударяя

УДАРЯТИ

несов. - ударяти, вдаряти, сов. - ударити, вдарити 1) ударять, ударить; стегать, стегнуть, хлестать, хлестнуть; бить, пробить (о бое часов) 2) (только сов.; побежать) разг. пуститься; махнуть, махануть - ударити в закаблуки - ударило в піт... смотреть

УДАРЯТИ

【未】 见 вдаряти

УДАРЯТИ

ударя́ти дієслово недоконаного виду

УДАРЯТИ

Slå, banke

УДАРЯТИ

Slå, stöta

УДАРЯТИ

техн. ударять

УДАРЯТИ

დარტყმა

T: 264