Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
УКОЛУ́ПУВАТИ (ВКОЛУ́ПУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОЛУПА́ТИ (ВКОЛУПА́ТИ), а́ю, а́єш, док., що, розм.Колупаючи, відділяти частину від чогось; набрати колуп... смотреть
(вколупувати), -ую, -уєш, недок., уколупати (вколупати), -аю, -аєш, док., перех., розм. Колупаючи, відділяти частину від чогось; набрати колупаючи.
несов. - уколупувати, вколупувати, сов. - уколупати, вколупати, уколупнути, вколупнути отколупывать, отколупать, отколупнуть, сов. разг. уколупнуть
уколу́пувати дієслово недоконаного виду розм.