УМИНАТИ

I (вминати), -аю, -аєш, недок. , ум'яти (вм'яти) і діал. умняти, умну, умнеш, док. , перех. 1》 Мнучи, робити м'яким.
2》 розм. Їсти швидко, зі смаком, жадібно, багато.
II див. вминати I.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

УМИНАТИСЯ →← УМИНАННЯ

Смотреть что такое УМИНАТИ в других словарях:

УМИНАТИ

Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ) розм., ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., КУСА́ТИ розм., ЖУВА́ТИ розм., і... смотреть

УМИНАТИ

УМИНА́ТИ¹ (ВМИНА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УМ'Я́ТИ (ВМ'Я́ТИ) і діал. УМНЯ́ТИ, умну́, умне́ш, док., що.1. Мнучи, робити м'яким.Ум'яти жменю прядива.2. роз... смотреть

УМИНАТИ

I (вминати), -аю, -аєш, недок., ум'яти (вм'яти) і діал. умняти, умну, умнеш, док., перех.1) Мнучи, робити м'яким. 2) розм. Їсти швидко, зі смаком, жад... смотреть

УМИНАТИ

недок. уминати, док. ум'яти1) to compress, to press, to squeeze, to knead; (ногами) to tread down2) розм. (їсти) to eat heartily; to shovel up food; to... смотреть

УМИНАТИ

умина́ти 1 дієслово недоконаного виду мнучи, робити м'яким; їсти швидко, зі смаком діал. умина́ти 2 дієслово недоконаного виду вдавлювати; утоптувати... смотреть

УМИНАТИ

несов. - уминати, вминати, сов. - ум'яти, вм'яти 1) уминать, умять; разминать, размять 2) (есть) разг. уминать, умять, уписывать, уписать

УМИНАТИ

м'яти, виминати, розминати; (їжу) наминати, трощити, теребити, ЛОПАТИ, затирати, тріскати, с. уминати за обидві щоки , ЖЕРТИ.

УМИНАТИ

Бгати, забгати, дібгати, набгати, убгати, увібгати

УМИНАТИ

див. їсти

УМИНАТИ

-аю, -аєш ugniatać, miesić (glinę); zajadać z apetytem

УМИНАТИ

Умина́ти, -на́ю, -на́єш

УМИНАТИ

техн. вминать, уминать

T: 121