УМОВНИЙ

-а, -е.1》 Встановлений або визначений за домовленістю між ким-небудь; зрозумілий, відомий тільки тим, хто домовився.
|| Який виробився в якомусь соціальному або професійному середовищі; штучний.
2》 Викликаний, спричинений конкретними обставинами, умовами.
Умовний рефлекс фізіол. — рефлекс, вироблений, набутий під дією навколишнього середовища, під впливом певних умов.
3》 Який має силу тільки за наявності яких-небудь умов, обмежений, якоюсь умовою.
Умовне засудження — рішення суду про неприведення вироку до виконання за умови, що засуджений протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.
4》 Який визначається ставленням кого-небудь до чогось; який за інших обставин, у сприйнятті когось іншого може вважатися не таким; відносний.
|| Який не відповідає реальній дійсності, не такий, яким є насправді; формальний.
|| Несправжній, фіктивний.
5》 Який не існує в реальній дійсності, а лише мислиться; уявний.
|| Який є символічним позначенням, зображенням якогось реального предмета.
Умовний знак — прийнятий у тій чи іншій галузі науки, техніки, мистецтва графічний знак, символ, який має певне значення.
6》 Який створює художнє зображення за допомогою засобів, прийнятих у даній галузі мистецтва, в даному жанрі літератури.
|| Вироблений відповідно до умов, особливостей якоїсь фахової діяльності.
7》 Який відповідає загальноприйнятим правилам, нормам поведінки, звичаям, що склалися традиційно, але доцільність яких не завжди виправдана.
8》 лінгв. Який виражає умову (у 3 знач. ), вказує на умову або містить умову.
Підрядне умовне речення — підрядне речення, що вказує на умову, за якої могло або може відбутися те, про що йде мова в головному реченні.
Умовний спосіб — граматична категорія, що виражає не реально виявлену дію, а лише бажану або можливу за певних умов.
9》 спец. Який встановлюється, виводиться логічно із заданих умов, припущень. Умовна величина.
10》 спец. Який береться за вихідну величину при обчисленні середньої величини чого-небудь.
Умовне паливо — уявне паливо, на яке перераховуються фактичні витрати різних видів палива, щоб порівнювати їхню ефективність.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

УМОВНО →← УМОВНІСТЬ

Смотреть что такое УМОВНИЙ в других словарях:

УМОВНИЙ

УМО́ВНИЙ, а, е.1. Встановлений або визначений за домовленістю між ким-небудь; зрозумілий, відомий тільки тим, хто домовився.Коли з того двору вийшов дв... смотреть

УМОВНИЙ

-а, -е. 1) Встановлений або визначений за домовленістю між ким-небудь; зрозумілий, відомий тільки тим, хто домовився. || Який виробився в якомусь соці... смотреть

УМОВНИЙ

1) (з умовою) conditional, provisionalумовний вирок — probationary sentence, nominal sentence, suspended sentence2) (прийнятий) conventional; (обумовле... смотреть

УМОВНИЙ

ад'єктив1. встановлений або визначений за домовленістю між кимсь2. викликаний конкретними обставинами3. який має силу тільки при наявності якихось умов... смотреть

УМОВНИЙ

УМО́ВНИЙ (встановлений за домовленістю між ким-небудь, зрозумілий тільки тим, хто домовився), УМО́ВЛЕНИЙ. Спочатку ми викликали умовним стуком Ромку (Л... смотреть

УМОВНИЙ

прикм conditional; provisional; (відносний) relative; (символічний) symbolic • умовне засудження (пробація; умовне звільнення підсудного на поруки) probation • умовне звільнення conditional discharge (release) • умовне помилування conditional pardon • умовне рішення conditional judgement • умовне утримання (під вартою тощо) conditional placement (into custody etc) • ~ вирок conditional (suspended) sentence... смотреть

УМОВНИЙ

【形】1) 预先约定的, 暗中约定的Умовний знак 暗号2) 有条件的Умовна згода 有条件的同意3) 语 条件的, 假定的Умовне речення 条件句

УМОВНИЙ

(знак) домовлений, умовлений, розпізнавчий; (жарґон) штучний; (рефлекс) КН. набутий; (- поняття смаку) відносний; (розстріл) фіктивний, несправжній; (кордон) уявний; (образ) схематичний, символічний; (- одиницю обрахунку) пересічний ; (вирок) д. підвішений.... смотреть

УМОВНИЙ

[umownyj]прикм.umowny

УМОВНИЙ

conventional, qualified, conditional, contingent, modal, nominal, (про вирок) probationary, provisional, provisory, (про засудження) suspended

УМОВНИЙ

умовн|ий прикм. conditional; provisional;\~е засудження probation; \~е звільнення conditional discharge; \~ий вирок conditional sentence;

УМОВНИЙ

umowny, warunkowy умовні знаки znaki umowne ~ спосіб tryb warunkowy (czasownika) умовне речення zdanie warunkowe

УМОВНИЙ

Betinget, kondisjonal, forholdsmessig

УМОВНИЙ

Betinget, forholdsmæssig

УМОВНИЙ

Betingad, villkorlig

УМОВНИЙ

Умо́вний, -на, -не

УМОВНИЙ

умо́вний прикметник

УМОВНИЙ

условный

УМОВНИЙ

условный

УМОВНИЙ

პირობითი

УМОВНИЙ АКЦЕПТ

conditional acceptance

УМОВНИЙ АКЦЕПТ

qualified acceptance.

УМОВНИЙ ВИРОК

nominal sentence, probationary sentence

УМОВНИЙ ДОГОВІР

conditional contract.

УМОВНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ

условный эксперимент

УМОВНИЙ ЕКСТРЕМУМ

условный экстремум

УМОВНИЙ ЗНАК

условный знак

УМОВНИЙ ЗНАК

условный знак

УМОВНИЙ МАКСИМУМ

условный максимум

УМОВНИЙ НАПРЯМ

условное направление

УМОВНИЙ НУЛЬ

условный нуль

УМОВНИЙ ОПЕРАТОР

условный оператор

УМОВНИЙ ПЕРЕХІД

условный переход

УМОВНИЙ ПОЗЕМ

условный горизонт

УМОВНИЙ ПРОДАЖ

memorandum sale; contingent sale; notional sale; qualified sale; conditional sale.

УМОВНИЙ РИЗИК

conventional risk.

T: 170