Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ВИКА́ЖЧИЦЯ, і, ж., розм.Жін. до вика́жчик.Ніхто у школі не хотів дружити з Аллою, викажчицею дівочих секретів та пустощів однокласників (із журн.).
імен. жін. роду, жив.
-і. Жін. до викажчик.
вика́жчиця іменник жіночого роду, істота розм.