Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
УПИ́Н (ВПИН), у, ч.:◇ (1) Без упи́ну (рідше без спи́ну) – весь час, не перестаючи; безперестанку.Блідий панотчик балакав без упину (Л. Мартович);Серед ... смотреть
без упи́ну (рідше без спи́ну). Весь час, не перестаючи; безперестанку. Блідий панотчик балакав без упину (Л. Мартович); Серед чудових картин та виглядів у дорозі пливуть мої думи одна за однією .. без спину, пливуть самохіть не по моїй волі (І. Нечуй-Левицький); // Не роблячи зупинок під час руху. То йдуть вагони без упину з вантажем бойових речей — гармат, і танків, і мечей (мечів) (П. Тичина). нема́ (нема́є, не було́) зупи́ну (упи́ну, спи́ну і т. ін.) кому, чому і без додатка. Не можна спинити, стримати, угамувати і т. ін. кого-, що-небудь у діях, вчинках, вияві чогось. Біжать воркуючи струмки До повноводної ріки І там збивають жовту піну, — З гори струмкам нема зупину (М. Шпак); Нема впину вдовиному сину (М. Номис); Усі знали, що Єремії нема впину, нема закону.., коли він розлютується (І. Нечуй-Левицький); (Мар’яна:) Козаки не так люблять! Козак коли побачить, то нема йому спину на світі, на все готов для тієї, котору (котру) покохав (С. Васильченко); Летять огні у чорну путь, немає тим огням упину (В. Сосюра). не ма́ти (не зна́ти) упи́ну. Бути нестримним у вияві чого-небудь, в якихось діях; не можна зупинити когось, чогось. Розходившися, Олдрідж, як дитина, вже не мав упину (О. Ільченко); Людська радість сильніша за повідь. Вона не знає упину (С. Чорнобривець).... смотреть
УПАДЫШЕВ УПИНК падению или упадничеству фамилия отношеине не имеет. Упа - водяная птица, упадыш - ее птенец, детеныш. Родственная фамилия - Упин. ... смотреть
(впин), -у, ч. Зупинка, затримка. •• Без упину — не роблячи зупинок у русі, просуванні, дії і т. ін.; безупинно, безперервно.
в спол.без упину — immoderately, without restraint, incessantly
= впин удерж разг. без упину — безостановочно; (постоянно) беспрестанно; (не сдерживаясь) безудержно; без удержу
упи́н іменник чоловічого роду переважно в складі фразеологізму
Упи́н, -ну, -нові
упин, -у
імен. чол. родуугомон