Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
УПОВНОВАЖЕННЯ – ПОВНОВАЖЕННЯУповноваження, р. мн. -ень. Надання кому-небудь права, дозволу діяти, говорити від чийогось імені. Охоче посилаю вам уповно... смотреть
УПОВНОВА́ЖЕННЯ (ВПОВНОВА́ЖЕННЯ), я, с.Надані кому-небудь право, дозвіл діяти, говорити від чийого-небудь імені.[Внутрішній політик:] Перепрошаю, я не д... смотреть
(кого/чого) імен. сер. родуполномочие¤ за уповноваженням -- по уполномочию
(вповноваження), -я, с. Надані кому-небудь право, дозвіл діяти, говорити від чийого-небудь імені.
Уповнова́ження, -ння; -ження, -ва́жень і -женнів
ім authorization; power • позитивно виявлене ~ affirmative authorization
【中】 全权; 权能, 权力
уповноваження ім. authorization; power;
уповнова́ження іменник середнього роду
Authorization
= вповноваження полномочие
authorizing, empowerment