Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
Уповні нар. 1) Съ наполненной посудой (съ полной рюмкой, полными ведрами). Випий до мене вповні, бо в мене брови чорні. Черк. у. Вповні перейти доро́гу. Перейти дорогу съ полными ведрами. Я води набрала та вповні шлях і перейшла. Шевч. 2) Місяць уповні. Полная луна. Зійшов над нашою хатою місяць уповні. МВ. І. 93. 3) О женщинѣ: беременная. Чи правда, що твоя Катруся вповні?… Ох, правда, правда! Сподіваюся онучати. Г. Барв. 298. 4) Вдоволь. Чого, чого, а сього уповні буде. МВ. (О. 1862. І. 75). Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 346.... смотреть
перехо́дити / перейти́ доро́гу упо́вні́. Приносити удачу, успіх, щастя. — Ти задивилась з порога І посміхнулась мені; Певно, на щастя дорогу Дощ перейшов уповні (П. Сингаївський).... смотреть
УПО́ВНІ див. впо́вні.
див. вповні.
пр., (перейти дорогу) з повним посудом; (весна) у розквіті; (місяць) у повній фазі.
прислівник
Упо́вні, присл.
див. цілком
упо́вні прислівник незмінювана словникова одиниця
zob. вповні
см. вповні