Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
УРОДИ́ТИ (ВРОДИ́ТИ), оджу́, о́диш, док.1. кого. Народити.– Та одна ж нас матінка уродила, Та не одну долю нам уділила (з народної пісні);Так був бідний... смотреть
НАРОДИ́ТИ кого (про жінку або самицю тварини — дати життя дитині чи дітям або маляті чи малятам), РОДИ́ТИ, УРОДИ́ТИ (ВРОДИ́ТИ), ПОРОДИ́ТИ рідше, ЗРОДИ́... смотреть
(вродити), -оджу, -одиш, док. 1) перех. Народити. 2) неперех. Дати урожай. 3) неперех. Вирости, дозріти гарним, у добрій кількості (про злаки, овочі, ... смотреть
= вродити 1) родить, разг. уродить, рит. породить 2) (дать урожай) уродить 3) (о злаках, плодах: вырасти) уродиться
1) to bear2) (про рослини) to come up well
уроди́ть, принести́ то је уродило добрoм — э́то дало́ хоро́шие плоды́
уроди́ти дієслово доконаного виду
Мядзьведзь
мядзьведзь
мядзьведзь