Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
УХВАЛИ́ТИ (винести колективне рішення), ПОСТАНОВИ́ТИ, ВИ́РІШИТИ, УРА́ДИТИ, ПРИГОВОРИ́ТИ заст. — Недок.: ухва́лювати, постановля́ти, вирі́шувати, ура́дж... смотреть
недок. ухвалювати, док. ухвалити(вирішувати) to decide, to make (to take) a decision; to resolve; (видавати рішення, ухвалу) to decree; (про суд — вирі... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: ухвалившиприйняти колективне рішення, вирішитипостановитьДеепричастная форма: постановив ¤ ухвали... смотреть
УХВАЛИ́ТИ¹ див. ухва́лювати¹.УХВАЛИ́ТИ² див. ухва́лювати².
I див. ухвалювати I.II див. ухвалювати II.ухвалювання-я, с. Дія за знач. ухвалювати I.
[uhwałyty]дієсл.uchwalić
Ухвалити См. Ухвалювати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 367.
ухвали́ти 1 дієслово доконаного виду прийняти, затвердити ухвали́ти 2 дієслово доконаного виду розхвалити рідко
астр.; матем.; физ. определять
сов. от ухвалювати
-лю, -лиш uchwalić