Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ХЛО́ПЕЦЬ (дитина або підліток чоловічої статі), ХЛО́ПЧИК, ХЛОПЧА́, ХЛОПЧА́К розм., ХЛОПЧИ́НА розм., ХЛОПЧИ́СЬКО розм., ХЛОП'Я́, ХЛОП'Я́К розм., ХЛОП'Я́... смотреть
ХЛОП'Я́ГА, и, ч., розм.1. Те саме, що хло́пець 1, 2.– Треба швидше вдатися до роботи, – рішає хлоп'яга (А. Кримський);– Та у нього працює Тарас Шевченк... смотреть
-и, ч., розм. 1) Те саме, що хлопець 1), 2). 2) Збільш. до хлопець 1), 2).
імен. чол. роду, жив.
див. дитина; сильний; хлопець
хлоп'я́га іменник чоловічого роду, істота розм.