Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ХЛО́ПЕЦЬ (дитина або підліток чоловічої статі), ХЛО́ПЧИК, ХЛОПЧА́, ХЛОПЧА́К розм., ХЛОПЧИ́НА розм., ХЛОПЧИ́СЬКО розм., ХЛОП'Я́, ХЛОП'Я́К розм., ХЛОП'Я́... смотреть
ХЛОПІ́ЙКО, а, ч., розм.Те саме, що хло́пець 1.За кого ж я піду, молоденька? А чи за старого, а чи за малого, а чи за хлопійка молодого? (Сл. Б. Грінчен... смотреть
-а, ч., розм. Те саме, що хлопець 1).
імен. чол. роду, жив.
див. дитина; хлопець
хлопі́йко іменник чоловічого роду, істота розм.