Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ЦЕГЛИ́НА, и, ж.1. Прямокутний брусок з глини (перев. випаленої), який вживається як будівельний матеріал.Курить мара, все трощить, мне. Чи то лозина, ч... смотреть
ЦЕ́ГЛА збірн., ЦЕГЛИ́ННЯ розм., ЦЕГЛИ́НА діал.; ПЛІ́НФА (у старовинних будівлях). Де стояв панський маєток, жовтіють купи битої цегли (В. Кучер); Верта... смотреть
Brickвогнетривка цеглина — refractory brickличкувальна цеглина — facing (face) brickобпалена цеглина — baked (burnt) brickперепалена цеглина — clinkerп... смотреть
-и, ж. 1) Прямокутний брусок із глини (перев. випаленої), що вживається як будівельний матеріал. 2) збірн., діал. Цегла (у 1 знач.).
імен. жін. родукирпичина
【阴】 一块砖
Цегли́на, -ни; -ли́ни, -ли́н
(одна штука) кирпич, кирпичина; разг. кирпичина
цегли́на іменник жіночого роду
-и ż cegła (pojedyncza sztuka)
Цэгла
кирпич (один)
цэгла
цэгла