Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИС... смотреть
недок. виникати, док. виникнути(про сумніви, питання тощо) to arise; to rise, to crop up, to emerge, to ensue, to spring up; (про ненависть тощо) to br... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: виникнувши1. зароджуючись, ставати дiйсним2. показуватися, ставати виднимвозникнутьДее... смотреть
ВИ́НИКНУТИ див. виника́ти.
Виникнути См. Виникати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 173.
див. виникати.
【完】 见 виникати
Ви́никнути, -кну, -кнеш, -кнуть
ви́никнути дієслово доконаного виду
сов. от виникати
возникать