Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
МА́ЙСТЕР (той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості), ВІРТУО́З, МИТЕ́ЦЬ, МАСТА́К розм., АРТИ́СТ розм., ШТУКА́Р розм.,... смотреть
ЧАРОДІ́ЙНИК, а, ч.1. заст. Те саме, що чарівни́к 1.Чула й вона колись про лісовиків, вовкулаків, чародійників (В. Гжицький);Купало – великий чародійник... смотреть
-а, ч. 1) заст. Те саме, що чарівник 1). 2) перен. Те саме, що чарівник 2).
чароді́йник[чароуд’ійниек]-ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў
імен. чол. роду, жив.
див. чародій
{чароуді́йниек} -ка, м. (на) -кові/ -ку, мн. -кие, -кіў.
чароді́йник іменник чоловічого роду, істота
Seidmann, trollmann
Trollkarl
Troldmand
чародійник, -а
ჯადოქარი