ЧЕРЕПИЦЯ

-і, ж. , збірн. Покрівельний матеріал у вигляді випалених глиняних і цементових жолобчастих пластинок або плиток.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

ЧЕРЕПИЧИНА →← ЧЕРЕПИЦЕРОБНИЙ

Смотреть что такое ЧЕРЕПИЦЯ в других словарях:

ЧЕРЕПИЦЯ

ЧЕРЕПИ́ЦЯ, і, ж., збірн.Покрівельний матеріал у вигляді випалених глиняних і цементових жолобчастих пластинок або плиток.За собором стояв невеличкий од... смотреть

ЧЕРЕПИЦЯ

Обпалена глиняна або цементна жолобчата пластина, плита для покрівлі споруд. За формою, матеріалом і способами укладання прийнято розрізняти: голландську, жолобчату римську, з напуском, італійську, лоткову, лускоподібну, марсельську (фальцеву), плоску, подвійну плоску, романську (фламандську), татарську, французьку та інші.... смотреть

ЧЕРЕПИЦЯ

-і, ж., збірн. Покрівельний матеріал у вигляді випалених глиняних і цементових жолобчастих пластинок або плиток.

ЧЕРЕПИЦЯ

імен. жін. родуречовиначерепица

ЧЕРЕПИЦЯ

Tileкритий черепицею — tiled

ЧЕРЕПИЦЯ

【阴】 瓦; 一块瓦

ЧЕРЕПИЦЯ

Черепи́ця, -ці, -цею; -пи́ці, -пи́ць

ЧЕРЕПИЦЯ

Tegel, tegelsten

ЧЕРЕПИЦЯ

черепи́ця іменник жіночого роду

ЧЕРЕПИЦЯ

Дахівка

ЧЕРЕПИЦЯ

-і ż zb. dachówka

ЧЕРЕПИЦЯ

техн. черепица

ЧЕРЕПИЦЯ

черепица

T: 43