ЧИНБАР

-я, ч. Ремісник, який чинить, обробляє шкіри.
|| Робітник шкіряного виробництва; шкіряник.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

ЧИНБАРЕННЯ →← ЧИНАРЧИНА

Смотреть что такое ЧИНБАР в других словарях:

ЧИНБАР

ЧИНБА́Р, ЧИМБА́Р, я́, ч.Ремісник, який чинить, обробляє шкіри.З удосконаленням техніки виробництва стали виділятись ремісники по професіях – ковалі, зб... смотреть

ЧИНБАР

ЧИНБА́Р (ремісник, який чинить шкури), ГАРБА́Р заст.; КУШНІ́Р (той, хто вичиняє хутро та шиє хутряні вироби). Знайшлися серед них і чинбарі, які досить... смотреть

ЧИНБАР

імен. чол. роду, жив.дубильщиквід слова: чинбаритидієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: чинбаривши, чинбарячизайматися чин... смотреть

ЧИНБАР

-я, ч. Ремісник, який чинить, обробляє шкіри. || Робітник шкіряного виробництва; шкіряник.

ЧИНБАР

техн. вычинщик (специальность), дубильщик, кожевник (кустарь)

ЧИНБАР

Currier, leather dresser, barker, tanner

ЧИНБАР

Чинба́р, -ря́, -ре́ві; -барі́, -рі́в

ЧИНБАР

чинба́р іменник чоловічого роду, істота

ЧИНБАР

чинбар, -я

ЧИНБАР

кожевник

T: 158