Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ВИПАДА́ТИ (падати з чого-небудь, звідкись назовні), ВИЛІТА́ТИ, ВИРИВА́ТИСЯ, ВИВА́ЛЮВАТИСЯ (під час руху); ВИСКОВЗА́ТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИСЯ р... смотреть
випада́ти / ви́пасти з ду́мки (з голови́, з па́м’яті). Зовсім забуватися. Їдемо ми на базар, а в мене ті слова з думки не випадають (І. Нечуй-Левицький); — Щось пам’ятаю... Пам’ятаю... Тільки зовсім було випало з голови (Ю. Збанацький); За цілий день не випала йому з пам’яті нинішня оказія (Є. Гуцало). випада́ти / ви́пасти з по́ля зо́ру. Залишатися непобаченим. — Ну, Леоніде Павловичу,— кокетуючи, ніби зніяковів Діденко і навіть опустив голову, але так, що Людмила не випала з поля зору.— Яке це має значення! (А. Головко). випада́ти / ви́пасти з ува́ги. Залишатися непоміченим, невідчутним. Батько продовжував читати газету. Але з моєї уваги не випало його внутрішнє роздратування (К. Станіславський). випада́ти / ви́пасти на віку́ кому, чиєму. Щастити у чомусь; траплятися у житті. І тільки небагатьом, буквально одиницям, випадало на віку спостерігати політ кулястих блискавок (Незвич. і грізне..). ви́пала (висо́ка (вели́ка)) честь кому, чому, перев. з інфін. Хто-небудь виявився гідним виконувати, здійснювати і т. ін. щось відповідальне, почесне, дуже важливе. Шеф викликав нас (футболістів) до контори й .. товкмачив, яка нам, мовляв, випала честь і як ми повинні пишатися (Ю. Яновський). ви́пала висо́ка честь на до́лю кого. Висока честь зробити записи пісні про Кармалюка випала на долю М. Костомарова. Здійснення цього запису всього через дев’ять років після вбивства панами та їх посібниками народного месника є дуже знаменним фактом (З журналу). ви́пасти / випада́ти на до́лю кому, кого, чию. 1. Дістатися кому-небудь. Оришці випала на долю кривобока стара хатина без стріхи, з дірчавою оселею, без дверей у сіни (Панас Мирний). 2. Стати неминучим у чиєму-небудь житті. (Кассандра:) Вона лиш те чинити мусить, що їй на долю випало (Леся Українка). до́ля ви́пала кому. Кому-небудь судилося щось. — Та коли б він (лікар) був багатий та вельможий, я б і гадки не мала! Давно б уже була б за ним! Та коли ж таке базталання моє! Така доля мені випала (Марко Вовчок); — З домовини слізьми нікого не піднімеш,— тихо мовить Семен Новак .— Така вже Дем’янові випала доля (І. Цюпа). як з о́ка ви́пав, зі сл. схо́жий. Зовсім, повністю, надзвичайно. — Ось не балакайте,— переконувала тітка,— на матір воно схоже, як з ока випало (О. Донченко).... смотреть
Ви́пасти. Відбутися (про урочистості, свята тощо). Звісний нам добродій і щирий прихильник народа п. Кароль Давидович, ц[ісарско]-к[оролівский] судия в Бурштині і начальник місцевої сторожи огневої докладає всяких заходів і трудів, щоби відкрите якнайторжественнійше випало (Б., 1895, 21, 3); З’їзд мусить випасти дуже скромно, бо Українців не буде, а з наших хто знає чи богато приїде (Маковей, Листи, 545); Яхтіла до Вас зразу по нашім ювілею К[отляревського] написати та розказати, як все випало, але, як вже споминала-м, не стало мені часу (Коб., Листи, 64, 382)// пол. wypadać - 1) випадати, 2) траплятися, припадати на якийсь час, відбуватися.... смотреть
ВИ́ПАСТИ¹ див. випада́ти.ВИ́ПАСТИ² див. випаса́ти.
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: випавшивыпастиДеепричастная форма: выпадя
I【完】 见 випасатиII【完】 见 випадати
I див. випадати.II див. випасати.випасуватидив. випасати.
(-су, -сеш) док., кого, що; крим. Вислідити когось, дізнатися про щось. - Що трапилося? - Нас випасли, вшиваємось, - відповідаю я (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 115; СЖЗ, 24; ЯБМ, 1, 207.... смотреть
[wypasty]дієсл.wypaść
Ви́пасти, ви́паду, ви́падеш; не ви́падь, не -дьтеви́пасти, ви́пасу, -сеш, -суть; ви́паси, -сіть
1) див. випадати2) див. випасати
Випасти См. Випадати и випасати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 175.
ви́пасти 1 дієслово доконаного виду від: па́дати ви́пасти 2 дієслово доконаного виду погодувати худобу на пасовиську
I сов. от випасати II сов. от випадати
-аду -адеш wypaść zob. випадати