Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ІНОЗЕ́МНИЙ (який стосується іншої держави, країни, мови, належний їм), ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, ЧУЖИ́Й, ЧУЖИ́НСЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЦЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЙ, ЧУЖОЗЕ́МСЬКИЙ розм.,... смотреть
ЧУЖИ́ННИЦЬКИЙ, а, е.Те саме, що чужозе́мний, чужи́й 4.Не підкорилися східні слов'яни татарській неволі, ввесь час змагалися, щоб скинути з себе чужинни... смотреть
-а, -е. Те саме, що чужинський.
ад'єктив
= чужинський иностранный; реже иноземный, чужеземный, чужестранный; чужой
див. чужий
чужи́нницький прикметник