Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ВИПИ́ХАЧ, а, ч., розм., рідко.Той, хто випихає, виганяє когось.Се твої випихачі: і тебе випхнуть з світа, а самі зостануться (Сл. Гр.).
-а, ч., розм. Той, хто випихає, виганяє.
імен. чол. роду, жив.
випи́хач іменник чоловічого роду, істота розм.
випихач, -а