Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ЧУ́ТНИЙ, а, е.1. Який сприймається за допомогою органів слуху, який можна чути (у 1 знач.).Вітер гуде, розвіває дідові бороду й приносить йому тихий, л... смотреть
ВІДЧУ́ТНИЙ (доступний для сприйняття органами чуття), ЧУ́ТНИЙ, ПОМІ́ТНИЙ, УЛОВИ́МИЙ (ВЛОВИ́МИЙ), УЛО́ВНИЙ. Ніч стала чорнильно-темною, запахи свіжого с... смотреть
-а, -е. 1) Який сприймається за допомогою органів слуху, який можна чути (у 1 знач.). || Виразний, помітний, голосний. || у знач. присудк. сл. Чути, з... смотреть
чу́тний[чутнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і і [чутний] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
ад'єктив1. який сприймається за допомогою органів слуху, який можна чути2. який можна відчути; відчутнийслышный
{чу́тнией} м. (на) -тному/-т()нім, мн. -т()ні і {чутни́й} м. (на) -тно́му/-т()ні́м, мн. -т()ні́.
слышный, реже слышимый, явственный, громкий; слышаться (в знач. сказ.)
(вухом) кн. сприйманий; (звук) ВИРАЗНИЙ; (з ппр. сл. ледь) відчутний.
【形】 可以听见的, 听得见的
Чутни́й, -на́, -не́
słyszalny добре ~ dobrze słyszalny
Audible
Чутны
техн.; физ. слышимый
чу́тний прикметник
чутны
чутны
слышимый звук