Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ПРИХИ́ЛЬНИК (той, хто підтримує, захищає, схвалює кого-, що-небудь, стоїть на чиємусь боці), ПРИБІ́ЧНИК рідше, ПРИХИ́ЛЕЦЬ заст.; ПОБО́РНИК, РЕВНИ́ТЕЛЬ ... смотреть
ШАНУВА́ЛЬНИК, а, ч.Той, хто виявляє шану (у 1 знач.) до кого-, чого-небудь.Полум'яними шанувальниками Заньковецької були Л. М. Толстой, А. П. Чехов, І ... смотреть
шанува́льник[шанувал'ниек]-ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў
-а, ч. Той, хто виявляє шану (у 1 знач.) до кого-, чого-небудь.
імен. чол. роду, жив.почитатель
(той, хто виявляє пошану до когось) цінитель, цінувальник, поцінувальник, (давнє) поклонник.
див. побожний
Beundrer, dyrker, tilbeder, tilhenger
Beundrer, dyrker, tilbeder, tilhænger
{шанува́лниек} -ка, м. (на) -кові/ -ку, мн. -кие, -кіў.
шанува́льник іменник чоловічого роду, істота
Admirer, worshipper
Beundrare, dyrkare
თაყვანისმცემელი, ქომაგი
шанувальник, -а
-а m zwolennik