Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ШАПКА́Р, я́, ч., спец.Той, хто шиє шапки та інші головні убори.Всяких ремісників доставали з України; до Москви їздили наші ковалі, гончарі, шапкарі, к... смотреть
шапка́р[шапкар]-ар'а, ор. -арем, м. (на) -арев'і/-ар'у, кл. -ар'у, мн. -ар'і, -ар'іў, д. -ар'ам
імен. чол. роду, жив.спец.шапочник
-я, ч., спец. Той, хто шиє шапки та інші головні убори.
[szapkar]ч.czapkarz
{шапка́р} -ара́, ор. -аре́м, м. (на) -аре́ві/-ару́, кл. -а́ру, мн. -арі́, -арі́ў, д. -ара́м.
Шапка́р, -ря́, -ре́ві; -карі́, -рі́в
шапка́р іменник чоловічого роду, істота
Hatter
шапкар, -я
шапочник