Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ШКІДЛИ́ВИЙ (про людину — який завдає шкоди, збитків комусь, чомусь), ШКОДЛИ́ВИЙ розм., КА́ПОСНИЙ розм., ЗБИТО́ЧНИЙ (ЗБИТО́ШНИЙ) розм. Лякливий, як заєц... смотреть
ШКОДЛИ́ВИЙ, а, е, розм.Те саме, що шкідли́вий 1.Жили вони [безпритульники], немов ті одичавілі шкодливі коти, в якихось потаємних щілинах, у базарних р... смотреть
прикм., має ступ. порівн.те саме, що шкідливийшкодливый
[szkodływyj]прикм.szkodliwy
-а, -е, розм. Те саме, що шкідливий 1).
шкодливый; озорной; проказливый; блудливый (вороватый - преим. о животных)
див. бешкетник
шкодли́вий прикметник розм.