Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ШНУРО́ВАНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до шнурува́ти.2. у знач. прикм. Стягнений шнурками.На ногах, трохи завеликих для її дрібної постаті, мала шнуровані че... смотреть
корень - ШНУР; суффикс - ОВАН; окончание - ИЙ; Основа слова: ШНУРОВАНВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - ШНУР; ∧ - ОВАН; ⏰ - ИЙ; Сло... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до шнурувати. 2) у знач. прикм. Стягнений шнурками.
шнуро́ваний[шнурованией]м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
[sznurowanyj]прикм.sznurowany
ад'єктившнурованный
{шнуро́ванией} м. (на) -ному/ -нім, мн. -ні.
Шнуро́ваний, -на, -не
шнуро́ваний дієприкметник
Laced