Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ШПИ́ЦЯ, і, ж.1. Те саме, що спи́ця.Котилися вози з гори, поламали шпиці (з коломийки);Маховик, ніби спросоння, здригнувся, блимнув шпицями під самим но... смотреть
-і, ж. 1) Те саме, що спиця. 2) діал. Шпиль (у 1, 2 знач.).
СПИ́ЦЯ (ШПИ́ЦЯ рідше) (для в'язання), ДРО́ТИК, ПРУ́ТИК розм.
імен. жін. роду
(у колесі) spoke, wheel arm, rung
Шпи́ця, -ці, -цею; шпи́ці, шпиць
д! СТРИЖЕНЬ; (скелі) ШПИЛЬ; шпичка.
шпи́ця іменник жіночого роду
-і ż szprycha
спица