Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ШТАБІ́СТ, а, ч., розм.Штабний офіцер; працівник штабу.– Дужий противник? Не заперечую. А куди ж дивилися наші штабісти, а що думали при дворі? (П. Кочу... смотреть
імен. чол. роду, жив.військ.штабист
-а, ч., розм. Штабний офіцер; працівник штабу.
[sztabist]ч.sztabowiec
розм.staff officer
штабі́ст іменник чоловічого роду, істота розм.
разг.; = штабник штабист, штабник
штабіст, -а