Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВ... смотреть
ви́пхати в пле́чі (в поти́лицю) кого і без додатка, зневажл. Грубо вигнати кого-небудь звідкись. — Як бачите, юначе, поміщик Ґалаґан не марнує часу. Поки ви з мужиками взуєте його в постоли (чи як пак там у того Коцюбинського?) та в плечі випхаєте з маєтку, уже й нову спеціальність набуду (А. Головко); (Саша:) Та що ж, мамо, коли так трудно,— я собі місце найду! (Красовська:) Яке місце? Учителькою станеш, щоб другого дня в потилицю випхали (Олена Пчілка).... смотреть
ви́пхати:◊ да́йся ви́пхати = ви́пхайся зі своєю пора́дою (ср, ст): Дайся випхати – значить: ти такий дурний, непотрібний, що слід би тебе випхати, мов заграничну звірину, і показувати за гроші, як куріоз (Франко) ◊ да́йся ви́пхати, на зеле́но помалюва́ти і під маґістра́том поста́вити = ви́пхайся зі своєю пора́дою (ст)... смотреть
недок. випихати, док. випхати, випхнутирозм. to push out, to force out, to jostle away, to turn outвипхати у шию — to chuck out
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: випхавшивыпихнутьДеепричастная форма: выпихнув
[wyphaty]дієсл.wypchać
ВИ́ПХАТИ див. випиха́ти.
Випхати и випхнути См. Випихати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 180.
див. випихати.
ви́пхати дієслово доконаного виду
сов. от випихати