Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ВІДПРАВЛЯ́ТИСЯ (починати відхід, від'їзд, відліт з якого-небудь місця), ВИРУША́ТИ, РУША́ТИ, ВІДБУВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ (про людей — пішки; про поїзди, паро... смотреть
ви́рядитися[вир'адиетиес'а]-р'аджус'а, -диес':а, -диец':а, -д'ац':а; нак. -диес'а, -д'іц':а
недок. виряджатися, док. вирядитися(пишно вбиратися) to dress oneself up
ВИ́РЯДИТИСЯ див. виряджа́тися.
див. виряджатися.
{ви́радиетиеса} -раджуса, -диес:а, -диец:а, -дац:а; нак. -диеса, -діц:а.
ви́рядитися дієслово доконаного виду розм.