Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ІНСОЛЯЦІЯ (лат. insolatio < insolare — виставляти на сонце) — електромагнітне і корпускулярне сонячне випромінення, що досягає земної поверхні. У вузьк... смотреть
-ї, ж., спец. 1) Освітлення якої-небудь поверхні сонячним промінням. || Освітлення сонячним промінням із лікувальною метою. 2) Щільність сонячного вип... смотреть
инсоляция - insolation - Insolation, Sonneneinstrahlung, Einstrahlung, Bestrahlung - освітлення сонячним промінням. Впливає на утворення деяких мінеральних аґреґатів, нальотів. Вимірюється числом одиниць енергії, яка припадає на 1 см2 горизонтальної поверхні за певний період (хвилина, доба тощо).... смотреть
імен. жін. родуфіз., екон.освiтлення якої-небудь поверхнi сонячним промiнняминсоляция
інсоля́ція (лат. insolatio, від insolo – виставляю на сонце) 1. Приплив сонячної радіації (випромінювання) на земну поверхню. 2. Освітлення сонячним промінням, яке застосовують з лікувальною та профілактичною метою.... смотреть
інсоляція; ж. (лат., від виставляю на сонце) 1. Приплив сонячної радіації (випромінювання) на земну поверхню. 2. Освітлення сонячним промінням, яке застосовують з лікувальною та профілактичною метою.... смотреть
[insol'acja]ж.insolacja фіз.
(лат. — на сонці) 1. Опромінення поверхонь сонячною радіацією. 2. Регламентація освітлення приміщень сонячними променями.
метеор., мед.insolation
(мед.) сонцелікування
інсоля́ція іменник жіночого роду
метеор.; физ. инсоляция