ІНФІНІТИВ

-а, ч. , грам. Те саме, що Неозначена форма дієслова (див. неозначений).

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

ІНФІНІТИВНИЙ →← ІНФІНІТЕЗИМАЛЬНО

Смотреть что такое ІНФІНІТИВ в других словарях:

ІНФІНІТИВ

§ 83. Неозначена форма дієслова (інфінітив)↑ "Правопис закінчень відмінюваних слів" \    Неозначена форма дієслова закінчується на -ти: глибшати, годувати, годуватися (годуватись), жити, кинути, лізти, нести, пекти, пектися (пектись), ревти, ходити, хотіти. Примітка 1. В усному мовленні, а відповідно й у художній літературі іноді вживаються також скорочені форми інфінітива page116 на -ть, коли перед ним немає приголосного: брать, казать, кинуть, терпіть, ходить. Примітка 2. Про форми із суфіксом -ну- й без нього див. "§ 80", п. 9, прим. 2; там же в прим. 3 див. про постфікс -ся (-сь). \... смотреть

ІНФІНІТИВ

Неозначена форма дієслова (інфінітив) твориться за допомогою суфікса -ти і вживається в усіх жанрах і стилях сучасної української літературної мови (бі... смотреть

ІНФІНІТИВ

імен. чол. родулінгв., літ., екон.те саме, що неозначена форма дiєсловаинфинитив

ІНФІНІТИВ

-а, ч., грам. Те саме, що Неозначена форма дієслова (див. неозначений).

ІНФІНІТИВ

Незмінна форма дієслова, яка виражає дію без вказування на особу, число, спосіб, час, напр., співати, мити, вести.

ІНФІНІТИВ

[infinityw]ч.bezokolicznik грам.

ІНФІНІТИВ

інфініти́в [лат. (modus) infinitivus] неозначена форма дієслова; форма, що означає дію (стан, процес) саму по собі, без пов’язування дії з її суб’єктом.... смотреть

ІНФІНІТИВ

інфінітив; ч. (лат.) лінгв.неозначена форма дієслова; форма, що означає дію (стан, процес) саму по собі, без пов'язування дії з її суб'єктом.

ІНФІНІТИВ

незмінна форма дієслова, яка виражає дію без вказування на особу, число, спосіб, час, напр., співати, мити, вести.

ІНФІНІТИВ

ІНФІНІТИ́В лнгв., НЕОЗНА́ЧЕНА ФО́РМА ДІЄСЛО́ВА.

ІНФІНІТИВ

грам.infinitive (form)

ІНФІНІТИВ

(грам.) неозначений спосіб

ІНФІНІТИВ

【阳】 (动词的) 不定式

ІНФІНІТИВ

Інфініти́в, -ва; -ти́ви, -вів

ІНФІНІТИВ

-а m bezokolicznik, infinitiwus, infinitivus

ІНФІНІТИВ

інфініти́в іменник чоловічого роду

ІНФІНІТИВ

грам. инфинитив

ІНФІНІТИВ

інфінітив, -а

T: 125